щастя як кубик-рубик...доки не складеш його ,не отримаєш задоволення...

Ехх...на годиннику 1:24...глибока ніч, а ще шлибші думки про тебе про те що сталося і те що не сталося.... в кімнаті улюблена пісня Joni Mitchell - Both Sides Now...від якої захоплює подих...ось лежу і дивлюся на твою картину ініціали УМ... картина вистить в мене тепер в кімнаті на одній з моїх зелених стін ...тільки от прокидаюся і бачу її і згадую той момент коли ти мені її подарувала....приємно було отримати кусочок тебе...кусочок твоїх думок, які ти помістила на папір...і подарувала мені, і приємно було тебе тоді обійняти ...дякую ще раз..... пісня дальше лунає ...і заставляє згадати 20 грудня тоді коли мені Миколай приніс такий значущий подарунок як тебе. ...подарунок який я б хотів тримати біля себе кожного дня кожної години і кожної хвилини. незважаючи на все, що було що є і що буде....подарунок на який я чекав цілий рік... але подарунок який вичерпав себе за декілька днів а може і за декілька годин....:( шкода хоча це вже не важливо....навіть незнаю що тепер важливо...і чи щось може бути важливим тепер....все якось закінчується навіть не почавшись..так само як цей рік...ось недавно пам"ятаю минулорічний січень а тут бац і грудень вже 2011 року... ну що ще скажеш з новим роком мене...