З поверненням :)

З поверненням мене :)

знову "ми" тут!!! нааарееешті, давненькоо, як то кажуть виліз із забуття ;)
таа і нарешті зима....нарешті сніг на голову падає...нарешті холодно в ніс...нарешті настрій хороший, святковий...і нарешті просто субота...звичайна субота...безтурботна...:)
багато чого було і багато чого не було але не хотілося про це писати, бо це б виглядало як набір простих незрозумілих слів.....ну але зараз все чудово:)
хороша порада хочете підняти собі настрій зробіть щось хороше, і зарядитеся позитивом на певний пероді часу:) знаю бо відчув це коли розносили подарунки дітлахам на Миколая...приємно було і собі і дітворі ще приємніше, бо про них не забули!Миколай про них не забув!!!
Чарівний період був...підготовка до цієї акції, повно нових людисьок, готових допомагати завжди, купа коробок з цукерками, з манадаринками, і купа купаааа іграшок ^_^
весело і класно було :) ехх і знову прийдеться цілий рік чекати до цього величезного свята :) ну нічого почекаємо


Ех...багато чого змінилося напевно за цей перод часу, хоча може і не багато, друзів стало менше це перше, що було помітно, всі якісь стали дуже зайняті:  "робота"-"навчання-"я хочу відпочити, в мене часу нема" і так от, хоча розумію...в самого інколи такі ситуації бувають, але просто що є то є.....шкода з однієї сторони але з іншої побачив всю реальність ситуації...






Ну і є певні плюси за цих пів-року добре підтягнув англійську собі, знашими волонтерками :)...хоч щось
І якось останнім часом дуже багато не думаю, все стається якось як стається, не планувати стало звичкою, тому якось напевно все поки що нормально, але надіюся в лютому буде ще краще, будем надіятися і чекати...




p.s. юхууу і нарешті хороша музика новий альбом

The Courteeners ANNA приємно вразив....слухаєм

Євротур....:Р

ЄЄЄЄЄЙ!!! :)


Нарешті хоч одне із запланованого збудеться....все таки є добрі люди на цьому світі...і випадковості інколи навіть дивують :)
вчора їздили в Ужгород щоб візу відкрити...приїхали там таке твориться реально як "сільська рада"!!!! незнаю чи то таке у всіх посольствах..
...ніхто нічого незнає..і ніхто з тобою не хоче говорити...оббивали пороги консульства 5 годин.....і ніякого результату....але тут бац.... консул якось випадково вийшла на вулицю.....і ми її якось, знову ж , випадковово запитали дещо і вона нам сказала що куди і як...і от сьогодні нарешті здали документи...і віза в нас буде халявна(безкоштовна" юхууууу!!!!)))



і от десь 28 липня чухаю в словаччину ) до 20 серпня будем в словаччині ....а далі...а далі планую автостопом по Європі...єй!)
як то кажуть буде маленбкий Євротур))




мрії збуваються, все таки....і головне не впускати можливостей...пробувати, пробувати, пробувати!!!...якщо щось не виходить не здаватися,
бо випадково може все таки вдатися :)

P.S. скоро будем складати карту куди будем їхати якщо в когось є якісь поради куди можна з"їздити будувдячний вислухати їх або прочитати;)




Plastic Bertrand – Ca Plane Pour Moi

КІнець.....що буде далі?

кінець....напевно....або початок можливо...незнаю....3 година ночі

вже не студент принаймні після 30 червня доки студентський не закінчиться, хоча це не радує...ніяк...диплом захищено, як то кажуть знання отримано, 5 років пройшло і все....дорога вільна,"тепер ти сам господар своєї долі", головне не помилитися у виборі свого шляху, хоча хто більше помиляється той знаходитьься напевно все-таки кращий шлях....
незнаю що буде далі....трошки лячно тому через це все....боюся тої законсервованої нормальності,
що існує в світі: "робота-дім-дім-робота"( ну і ще напевно грші, які вирішують все) і все, живеш як зомбі ....і все....нічого цікавого, ніякої свободи....хоча давно мріяв відчувати себе нарешті вільним.....напевно все таки ця свобода була тоді коли був студентом.....тому порада тим хто ще вчиться: цінуйте цей час....бо цього не повернеш...


ще напевно декілька новин наклацаю тут напевно....незнаю якийсь останнім часом настрій до одного місця через це все(пишу як є насправді).....починає навязуватися якийсь депресняк.....

а ще на початк серпня їду в словаччину на 3 тижні після цього в сімферопіль....надіюся це мене трохи сколихне ....і додасть нової енергії, щоб знайти роботу.....( осінню скоріш за все нікуди не поїду...на жаль :( буду надіятися на лютий місяць )
бо робота це наразі основна проблема яка вилізла після закінчення універу...і яку я надіюся вирішити хоча б на дальніші 2 місяці, щоб мати за що їхати в словаччину...

сьогодні трошки зарядився позитивом від дітлахів з якими я тепер буду проводити час до кінця тижня( в нашій літній школі) ...від 10 до 6 вечора....класно бо реально вони не дають часу думати про якийсь брєд...і про депресняк....і про всякий мотлох який затьмарює розум....відчуваєш себе з ними дитиною:) а це дійсно веесело коли 35 дітлахів стараються привернути твою увагу і слухають теебе:)
весело одним словом....

вчу тепер французьку та іспанську...а ще хочу німецьку вивчити...планів багато тому по чуть-чуть їх реалізовую.....
а ще потрібен ще якийсь зараяд оптимізму і позитиву....тому якщо хтось володіє таким чимось, або щось таке має що допоможе в досягненні цього - кажіть або дзвоніть;)

ось так напевно з такого от найголовнішого....



P.S. хочу чогось солодкого і ніжного....
The XX – Intro

Ванільна маячня...

чомусь згадалося...і захотілося поділитися цією "ванільною маячнеею"....

хоча зараз не літо і на годиннику не 02:02:02...
але настрій чомусь просто посидіти на вікні з власними думками...і кавою


**Ванільна маячня...**
02:02:02
Ось на годиннику така конфузія.
Сиджу на підвіконнику холодному у літню ніч,
Я залишився тут з думками віч-на-віч .

Лиш чути кави, ядерний класичний аромат,
Що будить нас своїм смаком ледь не щоранку,
Ось він заплутався в холоднім затишку моїх кімнат,
І не дає мені заснути аж до пекучого світанку.

Ванільний дим від цигарок,
Захоплює в нірвану.
Він поглинає біль від всіх думок,
Що в голові моїй вже в"януть.

Усюди тиша голосно кричить,
Усіх людей вона вже повбивала,
Усі заснули - все мовчить.
Накинув я на себе тепле покривало.

Сиджу ось так від тиші я ховаюсь,
І зігріваю я себе і свої мрії.
У небі місяць по пітьмі гуляє,
Й дарує капельку щасливої надії...

І десь блукають вуличками сни,
У просторі нескореної ночі.
Вони вдаряються вже у мої пусті думки ,
І змушують мене заплющувати очі...
Заснув...


P.S. потрібно вже нарешті почистити старі мрії з пилюки і втілювати їх...

Lykke Li – Sadness Is A Blessing (Gold Panda Remix)

Незнаююю...

"Незнаю"...от напевно заразився також тим словом після тих свят :)

сиджу і незнаю чого хочеться, от допиваю напевно останню чашку чаю на сьогодні доїдаю останній кусочок смачнючого тортика,і треба було б іти спати...але шось не дуже хочеться бо якийсь настрій не дуже чомусь, такий як і погода - холодний, і хоча сьогоднішній день був холдний але порадував він мене сонячним сюрпризом у вигляді картини "Be happy" ...дякую loo ny ;) хоч щось тепле і пиємне за останні дні...повішаю її завтра перед ліжком, щоб зранку коли вставатиму не забувати "Be happy")

давно тут не писав мабуть через те що надто нічого такого цікавого не відбувається вже в моєму житті, але от подія яка змусила поділитися тут з тим хто коли-небудь читає, той брєд що я тут пишу....

не часто таке буває, щоб хтось тебе запрошував на цілу ніч кудись погуляти, але приємно це все таки ,от недавно а точніше два дні тому пішов гуляти на цілу ніч, запросили ^_^
......і якось згадалося ціле дитинство,в ту ніч, бо цілу ніч провів (ну майже цілу ніч)з хорошою людиною на дитячому майданчику: качелі, гойдалки, повзанка....пісок :), правду кажу давно таких людей не зустрічав, бо напевно таких дуже мало тепер....бо деградують..... сиділи каталися на качелях ...хех ..приємно було з"їхати з так званої "повзанки" покрутитися на "центр-фузі" і погойдятися на гойдалках....пам"ятаю як я це любив в дитинстві:)
ще раз дякую за вечір медузці ;) ...хоча тоді трохи відчував себе якось,незнаю, не зручно чи що , і знову було то відчуття страху щоб щось сказати не те.....тупе відчуття незнаю як його позбутися!!! ненавиджу його!!! ...бо буває таке коли зустрічаєш перший раз людину і такий тупінг, бо незнаєш з чого почати говорити, і людина думає що ти якийсь тормознутий ідіот або якийсь не балакучий скромняга...хоча насправді це зовсім не так, і все на цьому ваше знайомство закінчується....
ехх тому буду працювати на цим, щоб позбутися того...як то кажуть: менше слів більше дій!)

усьо напевно, всім хорошого тижня...:)




Azure Ray – Rise

Ніхто не знає де його застане дощ.....

Хочу літнього теплого дощу..просто стати на вулиці підняти голову вгору...і просто ловити каплі своєю посмішкою...і відчуввати теплий дощовий дотик літа і все...

дивно...бо ніхто не знає де його застане дощ..хіба що напевно синоптики :)

***********************************

Ніхто не знає де його застане дощ…

Ніхто не знає, де його застане дощ...
Дощі - зливи, у Львові і в Ліоні
нас виганяють з мокрих площ,
в кавярні тихі, де нема нікого...

Я відгадаю, що ти дзвониш,
й не відійду від телефону ні на крок...
Понад усі недолюбові недовір"я й ненадії -
у цьому колі чарунковім,
дощів і сіроокго каміння -
я залишаюсь на постійну зустріч лиш з тобою...
лиш хочу доторкнутися твого погляду я дощового знов...

P.S. моє...

"Завтра...завтра всі ми будемо щасливі...тільки завтра ...."

Незнаю коли це станеться....можливо і ніколи..але хотілося б колись написати, що ця частина мого життя - називається щастям....будем працювати над чим..надіюся все вийде...хоча щастя - це те, чого, можливо, я так і не знайду, хоча завжди буду шукати, не дивлячись ні на що, на перед я цього не дізнаюся....

і хочу просто сказати:

Якщо у тебе є мрія, ти повинен її захищати. Якщо люди не можуть чогось зробити у своєму житті, вони скажуть що і ти не зможеш зробити цього в своєму житті! Якщо ти хочеш чогось - іди і візьми!

Безглузде завершення тижня...хоча і солодке, оскільки купив собі шоколад з мигдалем...але це не зменшує бузглуздості цього кінця тижня....в голові якось пусто..незнаю якось так - ніяк...незнаю чому але чогось захотілося знову послухати Joni Mitchell ...якось душевно....ця муузика дозволяє відчути ті емоції, яких бракує в житті....мабуть так



Joni Mitchell – Both Sides Now

всім гарної весняної ночі....