суботу, 22 грудня 2012 р.

З поверненням :)

З поверненням мене :)

знову "ми" тут!!! нааарееешті, давненькоо, як то кажуть виліз із забуття ;)
таа і нарешті зима....нарешті сніг на голову падає...нарешті холодно в ніс...нарешті настрій хороший, святковий...і нарешті просто субота...звичайна субота...безтурботна...:)
багато чого було і багато чого не було але не хотілося про це писати, бо це б виглядало як набір простих незрозумілих слів.....ну але зараз все чудово:)
хороша порада хочете підняти собі настрій зробіть щось хороше, і зарядитеся позитивом на певний пероді часу:) знаю бо відчув це коли розносили подарунки дітлахам на Миколая...приємно було і собі і дітворі ще приємніше, бо про них не забули!Миколай про них не забув!!!
Чарівний період був...підготовка до цієї акції, повно нових людисьок, готових допомагати завжди, купа коробок з цукерками, з манадаринками, і купа купаааа іграшок ^_^
весело і класно було :) ехх і знову прийдеться цілий рік чекати до цього величезного свята :) ну нічого почекаємо


Ех...багато чого змінилося напевно за цей перод часу, хоча може і не багато, друзів стало менше це перше, що було помітно, всі якісь стали дуже зайняті:  "робота"-"навчання-"я хочу відпочити, в мене часу нема" і так от, хоча розумію...в самого інколи такі ситуації бувають, але просто що є то є.....шкода з однієї сторони але з іншої побачив всю реальність ситуації...






Ну і є певні плюси за цих пів-року добре підтягнув англійську собі, знашими волонтерками :)...хоч щось
І якось останнім часом дуже багато не думаю, все стається якось як стається, не планувати стало звичкою, тому якось напевно все поки що нормально, але надіюся в лютому буде ще краще, будем надіятися і чекати...




p.s. юхууу і нарешті хороша музика новий альбом
The Courteeners ANNA приємно вразив....слухаєм


вівторок, 26 червня 2012 р.

Євротур....:Р


ЄЄЄЄЄЙ!!! :)


Нарешті хоч одне із запланованого збудеться....все таки є добрі люди на цьому світі...і випадковості інколи навіть дивують :)
вчора їздили в Ужгород щоб візу відкрити...приїхали там таке твориться реально як "сільська рада"!!!! незнаю чи то таке у всіх посольствах..
...ніхто нічого незнає..і ніхто з тобою не хоче говорити...оббивали пороги консульства 5 годин.....і ніякого результату....але тут бац.... консул якось випадково вийшла на вулицю.....і ми її якось, знову ж , випадковово запитали дещо і вона нам сказала що куди і як...і от сьогодні нарешті здали документи...і віза в нас буде халявна(безкоштовна" юхууууу!!!!)))



і от десь 28 липня чухаю в словаччину ) до 20 серпня будем в словаччині ....а далі...а далі планую автостопом по Європі...єй!)
як то кажуть буде маленбкий Євротур))




мрії збуваються, все таки....і головне не впускати можливостей...пробувати, пробувати, пробувати!!!...якщо щось не виходить не здаватися,
бо випадково може все таки вдатися :)

P.S. скоро будем складати карту куди будем їхати якщо в когось є якісь поради куди можна з"їздити будувдячний вислухати їх або прочитати;)




Plastic Bertrand – Ca Plane Pour Moi

середу, 30 травня 2012 р.

КІнець.....що буде далі?

кінець....напевно....або початок можливо...незнаю....3 година ночі

вже не студент принаймні після 30 червня доки студентський не закінчиться, хоча це не радує...ніяк...диплом захищено, як то кажуть знання отримано, 5 років пройшло і все....дорога вільна,"тепер ти сам господар своєї долі", головне не помилитися у виборі свого шляху, хоча хто більше помиляється той знаходитьься напевно все-таки кращий шлях....
незнаю що буде далі....трошки лячно тому через це все....боюся тої законсервованої нормальності,
що існує в світі: "робота-дім-дім-робота"( ну і ще напевно грші, які вирішують все) і все, живеш як зомбі ....і все....нічого цікавого, ніякої свободи....хоча давно мріяв відчувати себе нарешті вільним.....напевно все таки ця свобода була тоді коли був студентом.....тому порада тим хто ще вчиться: цінуйте цей час....бо цього не повернеш...


ще напевно декілька новин наклацаю тут напевно....незнаю якийсь останнім часом настрій до одного місця через це все(пишу як є насправді).....починає навязуватися якийсь депресняк.....

а ще на початк серпня їду в словаччину на 3 тижні після цього в сімферопіль....надіюся це мене трохи сколихне ....і додасть нової енергії, щоб знайти роботу.....( осінню скоріш за все нікуди не поїду...на жаль :( буду надіятися на лютий місяць )
бо робота це наразі основна проблема яка вилізла після закінчення універу...і яку я надіюся вирішити хоча б на дальніші 2 місяці, щоб мати за що їхати в словаччину...

сьогодні трошки зарядився позитивом від дітлахів з якими я тепер буду проводити час до кінця тижня( в нашій літній школі) ...від 10 до 6 вечора....класно бо реально вони не дають часу думати про якийсь брєд...і про депресняк....і про всякий мотлох який затьмарює розум....відчуваєш себе з ними дитиною:) а це дійсно веесело коли 35 дітлахів стараються привернути твою увагу і слухають теебе:)
весело одним словом....

вчу тепер французьку та іспанську...а ще хочу німецьку вивчити...планів багато тому по чуть-чуть їх реалізовую.....
а ще потрібен ще якийсь зараяд оптимізму і позитиву....тому якщо хтось володіє таким чимось, або щось таке має що допоможе в досягненні цього - кажіть або дзвоніть;)

ось так напевно з такого от найголовнішого....



P.S. хочу чогось солодкого і ніжного....
The XX – Intro


суботу, 21 квітня 2012 р.

Ванільна маячня...




чомусь згадалося...і захотілося поділитися цією "ванільною маячнеею"....

хоча зараз не літо і на годиннику не 02:02:02...
але настрій чомусь просто посидіти на вікні з власними думками...і кавою


**Ванільна маячня...**
02:02:02
Ось на годиннику така конфузія.
Сиджу на підвіконнику холодному у літню ніч,
Я залишився тут з думками віч-на-віч .

Лиш чути кави, ядерний класичний аромат,
Що будить нас своїм смаком ледь не щоранку,
Ось він заплутався в холоднім затишку моїх кімнат,
І не дає мені заснути аж до пекучого світанку.

Ванільний дим від цигарок,
Захоплює в нірвану.
Він поглинає біль від всіх думок,
Що в голові моїй вже в"януть.

Усюди тиша голосно кричить,
Усіх людей вона вже повбивала,
Усі заснули - все мовчить.
Накинув я на себе тепле покривало.

Сиджу ось так від тиші я ховаюсь,
І зігріваю я себе і свої мрії.
У небі місяць по пітьмі гуляє,
Й дарує капельку щасливої надії...

І десь блукають вуличками сни,
У просторі нескореної ночі.
Вони вдаряються вже у мої пусті думки ,
І змушують мене заплющувати очі...
Заснув...


P.S. потрібно вже нарешті почистити старі мрії з пилюки і втілювати їх...

Lykke Li – Sadness Is A Blessing (Gold Panda Remix)

вівторок, 17 квітня 2012 р.

Незнаююю...

"Незнаю"...от напевно заразився також тим словом після тих свят :)

сиджу і незнаю чого хочеться, от допиваю напевно останню чашку чаю на сьогодні доїдаю останній кусочок смачнючого тортика,і треба було б іти спати...але шось не дуже хочеться бо якийсь настрій не дуже чомусь, такий як і погода - холодний, і хоча сьогоднішній день був холдний але порадував він мене сонячним сюрпризом у вигляді картини "Be happy" ...дякую loo ny ;) хоч щось тепле і пиємне за останні дні...повішаю її завтра перед ліжком, щоб зранку коли вставатиму не забувати "Be happy")

давно тут не писав мабуть через те що надто нічого такого цікавого не відбувається вже в моєму житті, але от подія яка змусила поділитися тут з тим хто коли-небудь читає, той брєд що я тут пишу....

не часто таке буває, щоб хтось тебе запрошував на цілу ніч кудись погуляти, але приємно це все таки ,от недавно а точніше два дні тому пішов гуляти на цілу ніч, запросили ^_^
......і якось згадалося ціле дитинство,в ту ніч, бо цілу ніч провів (ну майже цілу ніч)з хорошою людиною на дитячому майданчику: качелі, гойдалки, повзанка....пісок :), правду кажу давно таких людей не зустрічав, бо напевно таких дуже мало тепер....бо деградують..... сиділи каталися на качелях ...хех ..приємно було з"їхати з так званої "повзанки" покрутитися на "центр-фузі" і погойдятися на гойдалках....пам"ятаю як я це любив в дитинстві:)
ще раз дякую за вечір медузці ;) ...хоча тоді трохи відчував себе якось,незнаю, не зручно чи що , і знову було то відчуття страху щоб щось сказати не те.....тупе відчуття незнаю як його позбутися!!! ненавиджу його!!! ...бо буває таке коли зустрічаєш перший раз людину і такий тупінг, бо незнаєш з чого почати говорити, і людина думає що ти якийсь тормознутий ідіот або якийсь не балакучий скромняга...хоча насправді це зовсім не так, і все на цьому ваше знайомство закінчується....
ехх тому буду працювати на цим, щоб позбутися того...як то кажуть: менше слів більше дій!)

усьо напевно, всім хорошого тижня...:)




Azure Ray – Rise

суботу, 24 березня 2012 р.

Ніхто не знає де його застане дощ.....

Хочу літнього теплого дощу..просто стати на вулиці підняти голову вгору...і просто ловити каплі своєю посмішкою...і відчуввати теплий дощовий дотик літа і все...

дивно...бо ніхто не знає де його застане дощ..хіба що напевно синоптики :)



***********************************
Ніхто не знає де його застане дощ…

Ніхто не знає, де його застане дощ...
Дощі - зливи, у Львові і в Ліоні
нас виганяють з мокрих площ,
в кавярні тихі, де нема нікого...

Я відгадаю, що ти дзвониш,
й не відійду від телефону ні на крок...
Понад усі недолюбові недовір"я й ненадії -
у цьому колі чарунковім,
дощів і сіроокго каміння -
я залишаюсь на постійну зустріч лиш з тобою...
лиш хочу доторкнутися твого погляду я дощового знов...

P.S. моє...

"Завтра...завтра всі ми будемо щасливі...тільки завтра ...."


Незнаю коли це станеться....можливо і ніколи..але хотілося б колись написати, що ця частина мого життя - називається щастям....будем працювати над чим..надіюся все вийде...хоча щастя - це те, чого, можливо, я так і не знайду, хоча завжди буду шукати, не дивлячись ні на що, на перед я цього не дізнаюся....

і хочу просто сказати:

Якщо у тебе є мрія, ти повинен її захищати. Якщо люди не можуть чогось зробити у своєму житті, вони скажуть що і ти не зможеш зробити цього в своєму житті! Якщо ти хочеш чогось - іди і візьми!

Безглузде завершення тижня...хоча і солодке, оскільки купив собі шоколад з мигдалем...але це не зменшує бузглуздості цього кінця тижня....в голові якось пусто..незнаю якось так - ніяк...незнаю чому але чогось захотілося знову послухати Joni Mitchell ...якось душевно....ця муузика дозволяє відчути ті емоції, яких бракує в житті....мабуть так



Joni Mitchell – Both Sides Now

всім гарної весняної ночі....

середу, 21 березня 2012 р.

Polska VS Luxemburg ;)



ЄЄЄЄЄй!!!...приємна новина сьогодні пришла з Польщі ...мене хочуть бачити там вже у вересні, у якості волонтера .....але я ще чекаю відповідь із Люксембурга......буду надіятися що вона скоро прийде...бо до 1 травня маю дати відповідь чи я їду в Польщу на 9 місяців чи не іду...уххх...хооочу хочууу хочу...нарешті :)




Шалений місяць, який ще не скінчився...і після якого в мене чомусь спалахнуло велетенське бажання подорожувати ..дуже хочеться поїхати в Люксембург, Бельгію і Францію...будем надіятися що так і буде :)

Ухх все почалося із Тренінгу CMS "GO EAST" ніколи не сподівався що на тренінгах можна знайти стільки класних людей а особливо друзів!!!...які тобі завжди допоможуть, якщо ти схочеш їхати до них в гості в їхню країну...навіть трохи скучаю за цим часом ...
це був шалений тиждень...кожного дня лягати в 4 годині ранку і прокидатися через 4 години це було випробування, але ми витримали його ... це було круто жити в одному з найкращих готелів Львова цілий тиждень...відчув себе туристом в своєму рідному львові :) кумедно....
.... за цей тиждень ми стільки обходили різних кафешок і барів і різних цікавих місць...я напевно за цілий рік стільки не обходив цікавинок як за цей тиждень...Виский замок, Криївка, Мазох, Лівий берег, Майстерня шоколаду, Дзига, ХДРД, Під Бамбетлем ( чи на бамбетлі ...не памятаю ) і ще багато багато чого цікавого було відвідано нами;)


оооо а це ми робили на 8 березня нашим дівчатам такий подаруночок...відкритки саморобні ;) вони приємно були вражені :)

ехх надіюся я ще всіх цих людей побачу...хотілося б... бо хороших людей завжди приємно бачити і приємно з ними спілкуватися :)


P.S. давно мав це опублікувати...але щось дуже вже розлінився :)
пісня під яку ми так відривалися на цьому тренінзі...уххх
Phoenix - Rome :)
всім гарного вечора :)

понеділок, 27 лютого 2012 р.

"...емоції - це щастя.."

Певні висновки які я зробив, після перегляду декількох фільмів.....і перечитування декількох книжок...і в "розкопуванні" своїх мозгів ...:

- ти більшу частину часу будеш один, якщо ти не схожий на всіх - завжди буде так...завжди...
- треба сеебе привчити дивитися тільки вперед і ні про що не шкодувати...
- чого б це не коштувало - ніколи не пізно стати тим, ким ти хочеш стати....часових рамок немає, можеш почати, коли завгодно. Можеш змінитися або залишитися незмінним - правил не існує. І з поганого можна зробити щось хороше...із хорошого щось погане.
- завжди треба звертати увагу на те що може тебе здивувати, відчувати те, що ніколи раніше не відчував, знайомитися з людьми - з іншим світоглядом.
- емоції - це щастя....немає емоцій немає щастя...все просто ...(відчув по собі, останнім часом)
- ризик порджує емоції....і породжує нові пригоди. Якщо немає ризику, то це не пригода.


напевно прочитавши це ти подумаєш що це все дурня але це не так...незнаю в кожного щось "своє", а в мене таке "своє"...

p.s. прсто захотілося записати те на що можна опиратися, щоб не забути :)

Future Islands – Vireo's Eye

вівторок, 14 лютого 2012 р.

"....останнім часом я довіряю тільки подушці і ковдрі, тільки вони мене не обманюють...і лише вони мене, тепло і солодко пригортають до себе..."

"ось вже пізно...я зараз вимкну телефон і піду розстелю своє ліжко... останнім часом я довіряю тільки подушці і ковдрі, тільки вони мене не обманюють...і лише вони мене тепло, і солодко пригортають до себе... ...погляну ще раз на ялинку з паперу зроблену ще минулого року...на маленький трамвайчик, який стоїть в мене на столі на самому вершечку...який колись крутився і в ньому грала мелодія...хороший подарунок сестри, потім погляну на коробочку з під медіаторві з бітлами...з цим теж хороші спогади про зиму....губна гармошка...теж хороший подарунок друга...хоча так і не навчився грати..але люблю підігрувати під гітару на ній- імпровізую, це спогади про хороші львівські літні вечори з гітарою з друзями і гарним настроєм :)....що дальше...дальше маленький шматочок з кусудами-мі.....теж подарунок...спогад про безумних і щасливих....паперовий дракон, точніше мій перший паперовий дракон типу орігамі..люблю орігамі...перший раз його робив 3-4 години...і це мене якось заспокоювало, коли я його робив...бо тоді ні про що не думаєш..тільки про те: "як би то краще цей клятий згин зробити, щоб дракон гарний вийшов"...можу похвалитися, тепер роблю його за 45 хвилин-рекорд :)...можу і комусь зробити, якщо хтось попросить.....дальше що в нас, банка з під печива ..ммммм ням ням смачне печиво було з шоколадними кусочками....воно якесь норвезьке чи фінське, незнаю..але смачнее..тепер в тій металевій банці з під печива кочують мої маленькі заощадження :) ну що ще...кольорові струни....Миколай приніс...палички для суші :) ...побажання з Дзиги ті, що дають коли замовляєш чай...люблю іноді їх почитати...і намагаюсь інколи розшифруввати, що хотів сказати автор цими словами...але ніколи не знаходжу справжньої істини в цьому...ну і ще куча всяких цікавих штучок, а точніше маленьких спогадів, які в мене на столі, переді мною...і які тішать мене сумними ночами...і самотніми днями... якщо хочете щоб хтось, такий як я про Вас думав подаруйте щось ;)...а я поставлю біля себе на стіл...і буду згадувати Вас, коли мені буде сумно або скучно .... вже навіть забув що я мав зробити...заснути...."
P.S. music: Bon Iver – Skinny Love я її мушу навчитися грати на гітарі.... а ще хочууу вина зараз і десь на даху посидіти...з нічним містом...

неділю, 12 лютого 2012 р.

Bonjour La France...або як я підсів на французькі фільми:)

Незнаю чого але вже цілий тиждень не перестаю дивитися французькі фільми якось дивно..ніколи ними не захоплювався аж так сильно... вони якісь такі неординарні і ненавязливі і чуттєві...і все в них якесь таке справжнє..не те що в тих всіх американських і російських "мильних операх"! ...а особливо коли ще на мові оригіналу. це взагалі навіть просто тільки слухаєш цю мову...і самому аж хочеться щось пробурмотіти по-французьки...хоча щоб я пробурмотів...хіба що набір звуків напевно :))) ...все почалося з "LA PETITE VOLEUSE" (маленька злодійка)...почав дивитися бо це, як то кажуть початки творчого шляху Шарлоти Генсбур... там ще вона дужее маленька ) ехх обожнюю її і її музику....і музику її батька :) а дальше пішло і поїхало..."Nos 18 ans" (Нам 18), "L'étudiante"( студентка), "La bum"(Бум), "La Bum2"(Бум2) з Софі Марсо, і ще один "La belle personne" (Прекрасная смоковница) ну і ще купа фільмів із Луї де Фюнесом - це один із кращих світових комедіантів , на мою думку...я ще не бачив нікого хто б так, як він входив в роль :) Тому народ..дивіться ..і насолоджуйтесь цими цікавими фільмами..не пожалієте ;)

вівторок, 7 лютого 2012 р.

"мій велосипед...."

"сів би на той старий велосипед свій і їхав куди тільки очі бачать,за обрій, куди ця дорога -"змія хвиляста", повзе...кудись туди мабуть...крутив би педалі і думав тільки б про те куди я заїду, кого побачу..... але байдуже, головне що я рухаюся вперед, а не стою на місці....головне що я кручу педалі, і що я щасливий в цей момент ...а все інше не важливо....бо це ж момент, а момент - це щастя... тому буду дальше продовжувати крутити педалі, і насолоджуватись своїм моментом..." P.S.music: First Aid Kit – This Old Routine

четвер, 2 лютого 2012 р.

-26 або нудніше не буває...

брррр -26 або нудніше не буває...ну так бо нудно то як...фее...і якось так тупо...розважає хіба що гітара і улюблена музика і книжки ...до яких я нарешті добрався щоб почитати :)...а то ніколи часу не було) і ялинка яка нагадує про хороші зимові свята ...особливо про Миколая :) ще й погана новина прийшла :( от думав поїхати на концерт crystal castles на початку травня але все обломалося...думав поїду кудись розвіюся..нові враження нові емоції...щось цікаве ...але ні все коту під хвіст... але і є хороші новини,їду закордон!:))) недавно повідправляв аплікаційні форми закордон, у якості волонтера..ухх відправив в Словенію, Польщу і в Австрію...прийшлося згадувати англійську знову , щоб заповнити ті всі аплікаційні форми і написати мотиваційний лист( який доречі вийшов класний, навіть похвалили) еххх незнаю чому але пріорітетом залишається Австрія хочуу в Альпиии!!! ааа хочуу аж вухаvи лопочу :)... хочеться чогось нового в житті якоїсь зміни обстановки....хоча б на деякий час...чогось нового...якоїсь пригоди...нових людей ..ну а потім знову можна жити своїм буденним сірим життям :Р от недавно сказали що прийшла відповідь з Польщі що зацікавились мною :))) якщо все вдасться то можливо поїду на рік..ну або на скільки зможу :) так що ....грядуть зміни...велиииикі:) P.S майже весь день слухаю New Navy – Tapioca додає позитиву..і тепла ;) треба йти чай робити ^_^

суботу, 14 січня 2012 р.

СніііГГГ...

хах..лінивий я, от що я вам скажу :) післязавтра екзамен а я тут весь день на ліжку провалявся, бо впадло шось робити, кудись йти...головне навіть шпори впадло читати.....лінивий...от лежав і навіть лінь було ніс почіхати :) часи мабуть такі прийшли...ЛІНИВІ ... нічого не хочеться робити... ооо і ще одне, до нас нарешті прийшла справжня зима, насипала снігууу ...ухх файно.....нуу надіюся ще повалятися в тому снігу на днях і когось обкидати сніжками ..оо і ще сніговиків зліпити...хех пам"ятаю минулого року класні сніговики в нас вийшли :)...і ми всі були мокрі...грілись глінтвейном ...круто було) хочу знову надурітися так, щоб в руки і в ніс було знову холодно) ....будем надіятися, що він не розтане до понеділка...) сніііііг....буудь!

суботу, 7 січня 2012 р.

вівторок, 3 січня 2012 р.

"Third star"....

Хотів подивитися якийсь французький фільм , але тут наткнувся на англійський фільм "Third star"..зацікавив опис: про справжню дружбу 4 чуваків...один із яких хворий на рак :(... сюжет в принципі драматичний але зачепив ... дійшов висновку дружбу треба цінувати, щоб не було, і що б не ставалося...потрібно підтримувати того хто тобі по справжньому дорогий, і довіряти їм все ..не чекати останнього моменту щоб розповісти про свої проблеми , бо може бути вже за надто пізно.... Під враженням від фільму...

неділю, 1 січня 2012 р.

Новий 2012

Привіт всім з 2012 року...ну це вже нарешті сталося і ми маєм вже те що маєм - 2012... якт о каж уть відсвяткували, але напевно не так як би хотілося ...в принципі все було класно, близькі друзі хороша атмосфера , приємна компанія ...але чогось все таки бракувало...незнаю чого але дійсно бракувало якоїсь маленької ізюминки в цьогорічному святкуванні...ну нічого але одне радує що вже закічилося то святкування нового року і попереду одне з улюблених домашніх свят Різдво...люблю Різдво:)
тепер головне питання чим себе зайняти протягом цілого вихідного тижня...хмм...реально навіть незнаю.....бо тут завжди навчання було і навчання і не було часу ні на шо.... ну що ж нарешті буде час для себе...треба буде напевно прочитати декілька книжок, які я відкладав для такого випадку....коли не буде що робити..або просто піти кудись в гості..до когось .....на щось смачненьке і солоденьке ;))) Нууу...будем відпочивати...маєм цілий тиждень для цього...)